- терти
- [те/ртие]
тру, треш, треимо/, треите/; нак. три, тр'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
терти — тру, треш; мин. ч. тер, те/рла, те/рло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех. 1) Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. || Такими ж рухами очищати що небудь від бруду, різних нашарувань і т. ін. || Розтирати тіло людини або яку … Український тлумачний словник
терти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зітерти — див. стирати … Український тлумачний словник
обітерти — див. обтирати … Український тлумачний словник
зітерти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обітерти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
тертичник — терти/шник, а, ч. Розпилювач дощок … Український тлумачний словник
човгати — (терти, шкребти по якійсь поверхні, видаючи шарудіння, шерхіт), шаркати, шаркоті[а]ти, шурхати, шурхота[і]ти; шкрьобати (взуттям) … Словник синонімів української мови
чухати — (терти шкіру, щоб не свербіла), с[ш]кребти, чухмарити, скромадити, шкрябати; дряпати (роздираючи) … Словник синонімів української мови
Тертичний — прізвище … Орфографічний словник української мови